ЗАМОВНИКИ ГОЛОДОМОРУ
Роль жидів у
більшовизмі – питання надважливе. Ми, Українці, повинні знати, хто наш
справжній ворог як в минулому, і в наші дні. Про це вам не розкажуть по
телебаченню, адже жиди, які керують сучасним світом,
не зацікавлені в очорненні свого образу «вічно гонимих страждальців», перед
якими всі повинні каятись в усіх смертних гріхах. Саме жиди
займали 81,85% впливових посад в першому більшовицькому уряді.
Жидівські видання сьогодні анітрішки не соромлячись говорять про те, що
саме руками цієї етнічно-релігійної спільноти, що зайняла 66,6% в складі НКВД,
знищувалося населення України. І якщо навіть за офіційною статистикою на
01.01.1932 р. в Центральному апараті НКВД жиди складали 7,4%, росіяни - 65%,
серед вищого керівництва співвідношення було іншим: жидів - 45%, росіян та
інших національностей - 55% , а в системі ГУЛАГу всі 100% керівництва були
виключно жиди.
В липні 2008 року СБУ оприлюднила список
партійних і радянських діячів, керівників каральних структур, причетних до
організації Голодомору. У ньому спочатку було 19 прізвищ. Серед них, «природно»
виявився не тільки Йосип Сталін, на якого «лібералами» прийнято звалювати всю
вину, а й керівник ОГПУ Генріх Ягода, глава ГПУ УССР Станіслав Реденс,
заступники та керівники регіональних та галузевих управлінь ГПУ УССР, голова
Верховного Суду СССР Олександр Вінокуров та інші особи.
Український історик Вадим Золотарьов - автор семи книг і десятків статей з
історії держбезпеки України підготував до друку комплексне дослідження про
жидів в органах ГПУ-НКВД 1920-1941 років. Короткі висновки були опубліковані
Золотарьовим спільно з Юрієм Шаповалом в щорічнику «З архівів ВЧК-ГПУ-НКВД-КДБ»
(2010). Більш детальну інформацію В. Золотарьов повідомив
порталу IzRus. Навіть ізраїльське видання про це пише - які ще можуть бути
сумніви?
Жиди становили лише 6,5% населення України в 1926 році. Але цифри,
засновані на дослідженнях в архівах Служби безпеки України, говорять про те, що
на керівних постах в ГПУ УССР в 1929-1931 роках жидів було 38%, а в період
Голодомору 1932-1933 років жиди становили 66,6% серед усіх керівників каральних
органів республіки. Коли в 1936-му присвоювалися нові звання по відомству
держбезпеки, то серед верхівки НКВД УССР з 79 осіб жидів було 60 (тобто 76%).
Золотарьов наводить архівний документ - наказ НКВД СССР від 8 січня 1936 року,
де говориться про присвоєння спецзвань капітанів ГБ (що відповідали
загальновійськовому полковнику) співробітникам НКВД України. Серед 34 офіцерів
- 25 жидів. Золотарьов наводить показання Григорія Кобизева - начальника
відділу кадрів НКВД УССР. Союзний нарком Єжов, побачивши його звіт по кадрам
українських чекістів в лютому 1938-го, вимовив: «Подивився я на кадри - тут не
Україна, а Біробіджан»*.
Публікація списку винуватців Голодомору відразу ж викликала протест з боку
Українського єврейського комітету (УЄК), який заявив, що цей документ є
«упередженою спробою завуалювати дійсних винуватців Голодомору». УЄК зазначив,
що «серед перерахованих у списку прізвищ переважають єврейські». Крім того, в
списку опубліковані прізвища працівників ОГПУ, які в силу своїх посад «не могли
мати безпосереднього відношення до репресій».
Так, зі списків УЄК пропонував виключити прізвища «невинних» начальників
статистичного і транспортного відділів ГПУ УССР. Невинні овечки… Під час
Голодомору саме війська ГПУ блокували райони, не даючи селянам врятуватися.
Саме ж ГПУ фабрикувало справи проти «шкідників», тисячами посилаючи їх на розстріл.
При цьому Золотарьов, відповідаючи на питання про те, що публікація прізвищ
організаторів Голодомору та головних гебістів тих років приведе до зростання
антисемітизму, каже, що українцям потрібно знати правду про своє минуле, навіть
якщо ця правда кидає тінь на інші народи. Завдання істориків - гранично чесно
викладати факти і документи, нічого не замовчуючи. А якщо це когось зачіпає, то
це питання не до істориків. Імена жидів ніхто не випинає - їх просто називають
в числі інших чекістів. Адже коли за Ющенка стали публікувати документи про
Голодомор, то просто називали прізвища осіб, які підписали документи. І «ніхто
не винен, що серед них було багато жидів». Відповідаючи на питання
ізраїльського порталу IzRus, Золотарьов виправдовувався, що він займається
історією савецьких органів держбезпеки. І тут йому мимоволі доводиться
стикатися в основному з жидами-чекістами. Коли він писав 27 нарисів про
керівників ЧК-ГПУ-НКВД Харківщини, 11 з них були жидами. Коли писав нариси про
начальників Секретно-політичного відділу ГПУ УССР, то жидами були 3 з 4.
Відсоток жидів у партійних органах в Україні був порівнянний з відсотком в
держбезпеці.
УЄК вказав також СБУ на те, що згадка в списку прізвища Івановського
(Гібшмана) Ізраїля Давидовича, одного з керівників ГПУ в Криму, «попросту
недоречна». «Не знімаючи з нього відповідальності за злочини сталінізму -
говорилося в заяві УЄК - хотілося б нагадати, що Крим у той час був частиною
Російської Федерації, а не України». Цікава логіка. Крім того, УЄК заявив, що
одночасно з вказаними неточностями в оприлюдненому СБУ документі не вказуються
дійсні винуватці Голодомору - української національності. Але ми пам’ятаємо, що
ці українці-зрадники в кінцевому підсумку виконували накази «грузина» Йосипа Сталіна-Джугашвілі (з грузинської «джуга» - жид,
«швілі» - син, Джуга-швілі – Жидів-син) та Лазаря Мойсейовича
Кагановича, «сірого кардинала» при тому ж Джуга-швілі.
Проаналізувавши в підсумку список СБУ, Український єврейський комітет
дійшов висновку, що документ фактично покладає етнічну відповідальність за
трагедію Голодомору на жидів і латишів. УЄК закликав керівників СБУ «більш ретельно і відповідально підходити до
складання і публікації таких серйозних документів, які можуть порушити
міжнаціональний і міжконфесійний мир і спокій в Україні». При цьому самі
жиди анітрохи не цураються звинувачувати німців у голокості і, більше того,
вимагати від німців багатомільярдних контрибуцій за це. Німеччина досі їх
сплачує, в сумі сплачено більш, ніж 60
мільярдів доларів. І це тільки від Німеччини. На такі гроші можна й не один
Ізраїль побудувати посеред пустелі. Українців під час Другої світової загинув
не один мільйон, але нам німці не платять контрибуції. Ну й хто в цій війні
переможець?
* За часів Єжова в Центральному апараті НКВД працювали:
Ейхманс Ф.І. - Начальник ГУЛАГу (безпосередньо керував
репресіями);
Фельдман В.Д. - Особливо уповноважений при Колегії НКВД;
Ткалун П.П. - Комендант Московського Кремля;
Слуцький А.А. - Начальник Іноземного відділу Головного
управління Держбезпеки НКВД СССР;
Дейген Я.А. - Начальник Секретаріату НКВД;
Леплевський І.М. - Начальник Особливого відділу Головного
управління Держбезпеки НКВД СССР;
Радзивиловский А.П. - Начальник 3 відділу 3 Управління
НКВД СССР;
Берман Б.Д. - начальник 3 Управління НКВД;
Рейхман Л.І. - Начальник 7 відділу 3 Управління НКВД
СССР;
Шнеерсон М.Б. - Начальник Центрального Торгового
управління СССР;
Пасів З.І. - Начальник 5 відділу 1 Управління НКВД СССР;
Даган І.Я. - Начальник 1 відділу Головного управління
НКВД СССР;
Шапіро Є.І. Начальник 9 відділу Головного управління
Держбезпеки НКВД СССР;
Плінера І.І. - Начальник переселенського відділу НКВД
СССР;
Вейншток Я.М. - Начальник відділу кадрів НКВД СССР;
Залпетер А.К. - Начальник 2 відділу Головного управління
Держбезпеки НКВД СССР;
Коган Л.І. - Відповідальний співробітник ГУЛАГу НКВД
СССР;
Миколаїв-Журид Н.Г. - Начальник опервідділу Головного
управління Держбезпеки СССР;
Цісарський В.Є. - Відповідальний секретар Особливої
Наради при НКВД СССР (органу щодо винесення вироків у політичних справах у
складі 3 членів ОСО);
Стацевич Г.М. - Начальник відділу кадрів НКВД СССР;
Ульмер В.А. - Оперативний секретар Головного управління
Держбезпеки НКВД СССР. Їх вже зачищали руками Л.П. Берії.
Крім того, частина чекістів приховувала своє жидівське
походження під псевдонімами. Наприклад, Олександр Розанов - начальник
управління НКВД по Одеській області в 1935-1937 роках, пізніше на допиті
зізнався: «Я - Абрам Розенбрандт, єврей. Ім'я та національність записав
по-іншому від сорому».
Більш повні списки жидів у більшовицькому уряді наведені
у статті про революцію 1917 року.
